Адаптація – це складний процес пристосування дитини до нових умов. Даний процес залежить від багатьох чинників, тому в кожної дитини пристосування до умов жття в дитячому садку відбувається по – різному. Певні моменти адаптації можна “пом’якшити”, якщо дотримуватися певних правил, тоді вступ до ЗДО пройде без стресу.
- Процес звикання дитини до умов ЗДО є складним і доволі тривалим, але насамперед потрібно підготуватися батькам. Часто батьки ведуть дитину в садок за необхідності (через домашні обставини), відповідно, іставляться до неї співчутливо, з жалем. У присутності дитини можуть розповідати про свої переживання родичам, сусідам, знайомим. У такі ситуації дитина починає себе шкодувати та відмовлятися ходити до садочка.
- Розпочинати відвідування варто з 1 – 2 годин і поступово збільшувати час перебування.
- Не слід залякувати дитину дитячим садком або погрожувати ним. Це може спричинити виникнення у дитини страхів, що безумовно, погіршить її стан у період звикання до незнайомого оточення.
- Позитивно налаштовуємо та інформуємо дитину. Дуже важливо налаштувати дитину на позитивні зміни в її житті, тому про всту у ЗДО потрібно говорити як про подію радісну та довгоочікувану. Батькам варто розповідати дитині як вони самі відвідували дитячий садок, що там було цікавого. Можна навіть пофантазувати та вигадати історії з життя дитячого садка, пограти в них з іграшками.
- Потрібно забезпечити фізіологічний комфорт дитини . Це можна забезпечити шляхом відповідності між режимом дня у ЗДО та домашнім режимом. Вдома дитина дотримується певного режиму дня, тож щоб зменшити фізіфологічний дискомфорт, перед тим, як вести її до дитячого садочка – батькам варто ознайомитися з режимом дня, за яким живе відповідна вікова група в дитячому садку.
- Формуємо самостійність у побуті. Самостійність передбачає не лише самообслуговування, а й самостійне використання іграшок, висловлювання власних бажань та потреб. Якщо батьки довгий час вважають дитину маленькою та виконують її забаганки, дитина, яка звикла до надмірної опіки потрапивши до дитячого садка може відчувати себе безпорадною. Варто залучати дитину до всіх доступних її віку побутових процесів: прибрати іграшки, допомогти накрити на стіл тощо. Якщо дитина навчена за необхідності користуватися горщиком, носовичком, рушником, більш – менш уміє одягатися і роздягатися, охайно їсти, то в нових умовах вона почуватиметься значно легше і впевненіше, адже впевненість у власних можливостях відіграє важливу роль у позитивно – емоційному ставленні дитини до дитячого садка.
- Важливою складовою є самостійність в активному мовленні, адже воно розвивається на основі спілкування з дорослими та однолітками (під час ігор, спільної діяльності, побутових завдань, читання книжок, віршів тощо). Також розширення словникового запасу можливе через отримання дитиною нових вражень. Якщо дитині буде легко встановлювати контакти з однолітками і дорослими – відбуватиметься швидке і легке пристосування до нових умов садка.
- Самостійність у предметній діяльності. Без допомоги дорослих дитина не навчиться використовувати предмети за призначенням, ось тут важливо допомагати дитині відкривати навколишній світ речей. Існує пряма залежність між розвитком предметної діяльності та умінням дитини діяти з різноманітними предметами та іграшками і характером її звикання до ЗДО. У дитини, яка вміє різноманітно й зосереджено діяти з іграшками – звикання до нових умов відбувається відносно легко, адже дитині будуть цікаві нові іграшки.
- Важливим фактором полегшення проходження адаптаційного періоду – є співпраця батьків та педагогів. Адже ніхто так добре не знає дитину, як її батьки, однак у педагогів є величезний “багаж знань” щодо роботи з дітьми. Варто заздалегідь познайомитись з працівниками садочка, розповісти про особливості дитини (якщо вони є), її уподобання тощо. В процесі відвідування цікавитись успіхами дитини, а також прислухатися до порад вихователів, якщо такі будуть.
- Намагайтеся забезпечити єдність виховного впливу усіх членів сім’ї.
- По – можливості, розширюйте коло близьких людей, які приводять дитину до ЗДО.
Коли не варто віддавати дитину до дитячого садка
- Якщо у сім’ї з’явилося немовля, якому тепер необхідно більше уваги й у мами вже не вистачає часу на старшу дитину. Якщо в такому випадку відвести дитину до дитячого садка – вона відчуватиме себе непотрібною, може вирішити, що її намагаються позбутися. Така ситуація лише ускладнить входження дитини в групу дитячого садка. Старшу дитину можна віддавати в дитячий садок не раніше як через пів року після народження немовяти.
- Батьки розлучаються. Це подвійний стрес, який може позначитися на її здоров’ї. Батькам варто проявити терпіння і пояснити дитині, що вони її не розлюблять. Коли дитина звикне до нової ситуації (приблизно за 3 – 5 місяців) – можна порушувати питання про дитячий садок.
- Сім’я нещодавно переїхала. Дитині потрібно надати час, щоб прийняти ці зміни й адаптуватися і такі зміни легше буде прийняти, коли тато і мама поруч.
- Дитина нічого не вміє робити самостійно. Краще навчити дитину заздалегідь або зачекати з відвідуванням ЗДО, надавши їй час для оволодіння необхідними побутовими вміннями і навичками.
- Дитина нещодавно перенесла важке захворювання і є заслабкою. В такому випадку краще почекати, щоб здоров’я дитини зміцнилося та покращився імунітет.
- Якщо за півтора – два місяці від початку відвідування дитиною дитячого садка батьки планують відпустку і дитина не буде ходити до дитячого садочка. За такої тривалої перерви адаптаційний період почнеться спочатку, тому перше входження дитини в умови дошкільного навчального закладу краще планувати після відпустки.
Отже, питання входження дитини в нову ситуацію життєдіяльності є завжди гострим не лише для неї, а й для батьків та працівників садка. Проте саме від дорослих залежить ступінь загострення дитячих переживань і тих труднощів, які відчуватиме дитина в процесі звикання до умов дитячого садочка. Завдання дорослих – максимально полегшити цей процес, адже зазвичай ані педагоги, ані батьки не усвідомлюють в повній мірі, наскільки важливим і відповідальним є момент приходу дитини в дитячий садок, наскільки серйозні, хоча й іноді не одразу помітні, наслідки він може мати.
