ДИТИНА В СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ

4 Березня, 2023

Дитина в процесі життєдіяльності засвоює соціальний досвід, набуває знань, умінь та навичок. Становлення у дітей образу світу починається завдяки тим враженням, які вони отримують у перші роки життя. В оновленому Базовому компоненті особливу увагу приділено сенсорному розвитку дитини. Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» передбачає: «формування доступних дитині дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів та об`єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати здобуті знання в практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорнопізнавальній, математичній), володіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію дошкільної освіти, формування у дітей дослідницько-пошукових умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.»

Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її відчуттів і сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: форму, колір, розмір, положення у просторі тощо. Для кожного віку визначені завдання сенсорного виховання, які відповідають рівню розвитку сприймання і водночас сприяють переходу до вищих рівнів.

Сенсорне виховання дітей 3-4 років здійснюється, як правило, у дидактичних іграх і вправах, під час яких діти ознайомлюються з геометричними фігурами, аналізують форму, колір, розмір, властивості матеріалів тощо.

Сенсорне виховання дітей 5-6 років передбачає формування у них перцептивних дій (перцепція – у перекладі з лат. – сприймання), спрямованих на розв’язання складних пізнавальних завдань, а саме: аналіз форми предметів за допомогою кількох різних зразків; визначення можливості переміщення предметів у просторі; оцінка їх пропорцій; виконання узагальнення, класифікації, порівняння і
зіставлення. Вихователь має включати завдання сенсорного виховання у різні види
діяльності дітей. Адже неодмінною умовою успішного розумового і логікоматематичного розвитку дошкільників є застосування діяльнісного підходу, за якого дитина активно пізнає світ у різних видах своєї діяльності – грі, праці, спілкуванні, самостійній художній діяльності, навчанні тощо.

Завдання сенсорно-пізнавального виховання дітей раннього віку

Орієнтування у кольорах

Вчити дітей розрізняти кольори спектру: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій, фіолетовий, білий, чорний (називати 4-5 кольорів).
Вчити групувати предмети спочатку ті, які суттєво відрізняються за кольорами (білий – синій), поступово перейти до порівняння більш близьких кольорів (червоний – оранжевий).
Формувати найпростіші прийоми встановлення подібності і відмінності кольору спочатку в однорідних предметах, згодом у різнорідних.
Закріплювати знання про сенсорні якості предметів в умовах елементарної продуктивної діяльності з використанням мозаїки (червона мозаїка – ягідки, грибок, жовта – сонечко, курчатко).

Орієнтування у формі та величині предметів

Розрізняти та називати форму предметів: круг, овал, квадрат, прямокутник, трикутник.
Групувати предмети за істотними відмінностями (круг-квадрат); поступово перейти до порівняння більш близьких форм (квадрати – прямокутник).
Групувати предмети за двома сенсорними ознаками: величиною і формою.
Розуміти слова: подібні, однакові, відмінні, великий, маленький, такий – не такий. Співвідносити рухи ока та руки по контуру форми.
Порівнювати предмети за величиною шляхом накладання та прикладання.
Розвивати орієнтування у просторі. Вчити помічати і розрізняти: розташування предметів відносно свого тіла (вгорі – там де голова, внизу – там, де ноги); просторові відношення (на, під, в), напрямок руху стосовно дитини (до мене, від мене).
Вчити розуміти та розрізняти частини доби (день, ніч)
Вчити розрізняти багато, мало, один предмет (два, три).

Завдання сенсорно-пізнавального виховання дітей молодшого дошкільного віку

Ознайомлення з формою

Розрізняти круг і квадрат, кулю і куб.
Порівняти геометричні фігури з предметами, схожими за формою.
Групувати предмети за ознакою форми.

Ознайомлення з величиною

Порівнювати предмети (великий-маленький, довгий-короткий, високийнизький).
Практично розрізняти, упорядковувати та називати величини однакових та різних за розміром предметів. Орієнтування у просторі.
Визначати просторове розміщення предметів відносно свого тіла: вгорі – там де голова, внизу – там, де ноги, попереду – рух обличчям до предмета, позаду – рух спиною до предмета.
Розуміти просторові відношення: над, під, на, за, поруч, високо, низько.
Визначати напрямок: вперед-назад, вгору-вниз. Орієнтування в час.
Рахувати у межах трьох у прямому порядку.
Грати з кубиками, картками, картками, на яких зображені цифри (без вимоги їх запам’ятовування).
Порівнювати предмети: один – багато, багато – мало.
Порівнювати чисельність множин шляхом накладання та прикладання предметів однієї множини на предмети іншої (більше, менше).

Завдання сенсорно-пізнавального виховання дітей середнього дошкільного віку

Ознайомлення з формою

Відрізняти геометричні фігури: трикутник, чотирикутник, квадрат, круг із словесним поясненням.
Визначати форми реальних предметів на основі співставлення з геометричними фігурами.
Проводити серіацію предметів за формою. Ознайомлення з величиною
Упорядковувати предмети за товщиною, шириною.
Упорядковувати об’єкти в напрямку зростання (зменшення) певної ознаки(широкий – вужчий, вузький – ширший – найширший).

Орієнтування у просторі

Засвоїти поняття: між, посередині, усередині, поза; напрямків руху: зліва направо, справа наліво.

Орієнтування в часі

Засвоїти поняття: ранок, день, вечір, ніч, доба; відношення: швидше – повільніше. Формувати уявлення про числа і цифри.
Лічити предмети у межах 5 (кількісна і порядкова лічба).
Називати числа у межах 5 у прямому і зворотному напрямку.
Знати, що наступне число утворюється шляхом додавання 1 до попереднього числа.
Визначати місце кожного числа в ряді чисел від 1 до 5.
Використовувати терміни: між, перед, за.
Співвідносити цифри з числом і числа з цифрою в межах п’яти.
Упорядковувати числові картки у межах п’яти в порядку збільшення та зменшення.
Обводити контури цифр, клітинок пальчиком, олівцем. Формування уявлень про множину
Порівнювати групи предметів за кількістю (більше, менше, стільки ж).
Засвоїти терміни: однаково, порівну, стільки, скільки, так само.
Практично вправлятися у вмінні вилучати частини предметів за будь-якою ознакою із множинами (в межах п’яти).

Завдання сенсорно-пізнавального виховання дітей старшого дошкільного віку

Ознайомлення з формою

Розрізняти плоскі геометричні фігури: круг, квадрат, трикутник, чотирикутник, п’ятикутник та їх особливості; об’ємні: куб, куля, циліндр.
Визначати форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталону. Класифікувати та здійснювати серіацію геометричних фігур за певною ознакою (величина, висота, товщина, колір) та двома, трьома ознаками (величина і колір або
довжина, ширина і колір тощо).

Ознайомлення з величиною

Порівнювати предмети за висотою, шириною, товщиною, довжиною, загальною величиною, за допомогою умовної мірки, шляхом накладання, прикладання та на око.
Будувати упорядковані послідовні ряди (великий, менший, ще менший, і ще менший, найменший).
Використовувати еталонні та інші способи вимірювання.

Орієнтування у просторі

Орієнтуватися у просторі на основі його безпосереднього сприйняття та
словесного позначення просторових категорій (місцеположення, віддаленість).
Визначати своє місцеположення відносно об’єктів, що оточують, розташування предметів і об’єктів у просторі (близько, далеко, ліворуч, праворуч, всередині, під, над, біля, зверху, знизу, назад, вперед).
Орієнтуватися на площині аркуша паперу, книги, зошита (верхній правий куток, нижній лівий тощо).
Вміє складати орнаменти, малюнки з використанням геометричних фігур, різних за величиною, формою, кольором.
Розуміти схеми, плани, умовно-символічні зображення, як моделі просторового розміщення.
Розуміти розміщення предметів, таблиці прямокутної форми із зображенням двох-трьох рядків і стовпців.
Визначати розміщення предметів за двома координатами – назвою рядка і стовпця.

Орієнтація у часі

Орієнтуватися в часі через практичну діяльність (вчора, сьогодні, завтра, раніше, пізніше, зараз, спочатку, потім, тепер, скоро, колись, давно, було, буде).
Знати послідовність пір року, днів тижня, частин доби, місяців (попереднього, поточного, наступного).
Ознайомити з різними видами календарів, умінь користуватися ними.
Визначати час за допомогою стрілок годинника у межах години. Формування уявлень про числа і цифри, множини
Лічити предмети у межах 10 у прямому і зворотному напрямку.

Володіти кількісною та порядковою лічбою.

Знати цифри від «0» до «9».
Визначати кількісний склад числа в межах 10, складати числа з двох менших.
Порівнювати суміжні числа.
Знати українські грошові одиниці (1, 2, 5, 25, 50 копійок та 1, 2, 5, 10 гривень).
Утворювати рівність з нерівності шляхом збільшення (зменшення) однієї з множин на 1. Оперувати множинами (посуд, одяг, меблі тощо).
Складати приклади на додавання і віднімання за малюнками, практичними діями, сюжетами казок, життєвими ситуаціями.
Викладати приклади на додавання та віднімання в межах 5 за допомогою цифрових карток, читати приклади. Знати знаки «+», «-», «=», «≠».
Додавати та віднімати в межах 5 за допомогою шкали лінійки.
Складати та розв’язувати задачі; ознайомити із структурою задачі (за допомогою малюнків та практичних дій з фішками).
Виділяти в предметах, об’єктах окремі частини, ділити ціле на окремі частини, за частинами визначати ціле.

Загальними критеріями оцінювання пізнавального розвитку дитини є:

– оволодіння операціями класифікації, серіації, порівняння, співвідношення «частина – ціле», елементарними понятійними узагальненнями, тобто здатність –
– виділяти і порівнювати ознаки різних предметів і явищ;
– підбирати предмети за кольором, розміром;
– розкладати предмети у порядку наростання чи згасання ознаки;
– об`єднувати предмети у групи, орієнтуючись на виділену істотну ознаку;
– свідомо вживати узагальнені слова-означення; здатність планувати свої дії і регулювати процес їх виконання –
– здатність прийняти пізнавальне завдання;
– уміння аналізувати зразок, виділяти істотні елементи, принципи побудови та керуватися ними у процесі виконання завдання;
– уміння планувати свої дії, користуючись інструкцією дорослого;
– ступінь самостійності при виконанні завдання.

Оволодіння узагальненими способами діяльності, що виявляється у здатності створювати оригінальні вироби, конструкції, малюнки, комбінуючи різні матеріали.

Здатність реалізувати свій задум, доцільно використовувати різні матеріали, способи дій, виявляти почуття задоволення від власного успіху;
-здатність під час спостережень аналізувати і міркувати щодо тих явищ і об`єктів, які сприймаються, будувати гіпотези стосовно усвідомлюваного змісту;
-прояв ініціативних дій в умовах регламентованоїта самостійної діяльності, прагнення до експериментування з новим матеріалом з метою пізнання, наявність запитань пізнавального змісту.