Чимало задатків, навичок та умінь здебільшого розвиваються в дошкільному віці, тому формування основ здоров’я, мотивації здорового способу життя, які пов’язані з руховою активністю доцільно розпочинати ще у ранньому дитинстві. Згодом це може стати звичкою на все життя.
Фізична культура – складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості.
Метою фізичного виховання є формування особистості, спрямоване на забезпечення необхідного рівня розвитку життєво важливих рухових навичок і фізичних якостей; загальнолюдськ их цінностей: здоров’я, фізичного, соціального та психічного благополуччя; виховання інтересу і звички до самостійних занять фізичною культурою і спортом, набуття навичок здорового способу життя.
Досягнення мети забезпечується реалізацією завдань:
- сприяння повноцінному фізичному розвитку і виховання дитини шляхом використання засобів фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи;
- збереження та зміцнення здоров’я дитини, профілактика захворювань;
- формування та реалізація знань і вмінь, життєво необхідних рухових навичок і фізичних якостей для підготовки до майбутньої трудової діяльності;
- розширення функціональних можливостей організму та розвиток рухових здібностей дитини;
- виховання активної життєвої позиції та морально-вольових якостей, формування мотиваційних засад та переконання у необхідності регулярного використання різноманітних, форм фізичного виховання та масового спорту як важливої складової здорового способу життя;
- формування організаторських навичок;
- ознайомлення з цінностями спорту .через заняття в системі масового та дитячо-юнацького спорту.
Основою системи фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах залишається руховий режим як сукупність різних засобів та організаційних форм роботи з дітьми в достатньому обсязі, раціонально поєднуваних і послідовно використовуваних залежно від віку дітей, місця в режимі дня, сезону тощо.
Ефективність фізичного виховання забезпечується комплексним використанням традиційних засобів фізичного виховання. Це, зокрема:
– фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту й туризму);
– оздоровчі сили природи (повітря, сонце, вода);
– гігієнічні чинники (режим харчування, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання та ін.).
Сукупність організаційних форм роботи, обов’язкових для впровадження в освітній процес, становлять:
– заняття з фізичної культури;
– фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, загартувальні процедури);
– різні форми організації рухової активності у повсякденні (заняття фізичними вправами на прогулянках, фізкультурні свята й розваги, дитячий туризм, рухливі ігри, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров’я, індивідуальна робота з фізичного виховання).
Необхідно заохочувати дітей до занять фізичною культурою, оскільки існує тісний і позитивний взаємозв’язок між структурою рухової активності в дитинстві й зрілому віці.
