Пані Анна та Лукасик познайомлять нас з однією із найдавніших професій – ковальльство. Коваль – майстер, що займається термічною і механічною обробкою металу. Ковальство — обробка металів способом гарячого кування. На території України сформувалося ще у давньоруський період. З розвитком обробки металів у XV—XVI ст. Від ковальства відокремилися більш вузькі спеціалізації по виготовленню голок, годинників, ювелірних виробів (золотарство), котрі зосередилися у містах.
У XVIII-XIX ст. майже в кожному селі були розташовані, як правило на околиці, кузні — звичайно зрубні, вкриті гонтом або дошками будівлі, у яких були горно, закріплене на вертикальній колоді кувадло, точило, корито з водою для гартування та охолодження виробів, стояк для підковки чобіт.
Також ми дізнаємось про традиційний інструмент коваля, які складався з великих молотів та малих молотків, обценьків, рубил, пробійників, як відбувається процес кування .
Ковалі здавна виготовляли зброю та різноманітні речі господарського призначення (сокири, ножі, молотки, лопати, сапи, лемеші, цвяхи, замки, клямки, залізні ворота й огорожі, стремена тощо). Важливими видами ковальства були підковка коней.
З великою пошаною і водночас із певною упередженістю ставилися до ковалів, як до чарівників-добродіїв, що володіють складним і таємничим мистецтвом перетворення металу на ті чи інші речі.
