Освітній напрям “Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі” набуває важливого значення для розвитку дитячої особистості.
У чинному Державному стандарті визначено складники інтегрованої компетентності дошкільників:
- предметно-практична;
- технологічна;
- сенсорно-пізнавальна;
- логіко-математична;
- дослідницька.
З одного боку, базис математичного розвитку складають математичні знання, які слід формувати в дитини, а з іншого — логічні операції, які обумовлюють розумову діяльність дитини, дають їй можливість розмірковувати, застосовуючи відповідні математичні засоби. Відтак головне в цьому процесі — логічна підготовка, яка виходить за межі підготовки дошкільників до вивчення елементарної математики, розвиваючи здібності дітей, зокрема їхнє мислення і мовлення, вміння здійснювати порівняння, класифікацію, систематизацію, серіацію, здатностях і навичках, здобутих в активній, творчій діяльності.
Як же досягти поставлених завдань педагогам ЗДО № 25? Як зробити так, щоб математика була привабливою для малят, стимулювала їхню пізнавальну активність, а математичні знання засвоювалися легко й міцно?
У ході тематичного вивення, яке проходило в нашому закладі дошкільної освіти ми спробували з’ясувати та дослідити: що саме має стати ключовим у модернізації методики подання дітям дошкільного віку математичних знань та що допоможе не лише реалізувати поставлені завдання, а й зацікавити дошкільнят математикою.
Відкриті перегляди логіко-математичного, сенсорно-пізнавального, дослідницького та предметно-практичного спрямування, презентовані педагогами усіх вікових груп, були різнопланові (комплексні, тематичні, інтегровані, домінантні; фронтальні, підгрупові). Усі освітні заходи проходили в ігровій формі. Адже головним завданням було організовувати освітній процес якісно та пізнавально після вимушених канікул, які тривали в нашому закладі довгий час. Вихователі занурили малюків у калейдоскопі математичних настільно-друкованих, дидактичних, рухливих ігор, подорожей-мандрівок, квестів, майстер-класів, кулінарних шоу. В кожній віковій групі педагоги-фасилітатори створили ігрові осередки, що спонукають малят до пізнавальної діяльності. Моделюючи ігрове середовище, дорослі залучають дітей до різних форм активності, сприяючи формуванню уявлення про образ світу, наповнений сенсорним, математичним, дослідницьким змістом.
В усіх вікових групах на високому рівні були представлені рухливі, розвиваючі ігри (Метод повного фізичного реагування). Саме такі рухливі ігри з елементами логічного мислення дозволили ефектино поєднати дві складові: рух та одночасне виконання певного розумового завдання.
Вихователі Антоніна Ледвовк (I молодша група №2),Оксана Костюк ( II молодша група №1), Ірина Братко (II молодша група № 2), творчо підійшли до проведення ігор з піском. Адже Сендплей – це унікальний спосіб спілкування зі світом і самим собою, який дає можливість доторкнутися до глибинного справжнього та ефективно реалізувати завдання сенсорного виховання: відчути, побачити, дослідити.
У групі раннього віку педагоги продемонстрували методи і прийоми роботи для введення дітей в світ логіко-математичних уявлень за допомогою спеціальної серії навчаючих логіко-математичних ігор та спеціально-організованого предметного середовища (“Весела мандрівка з тракторцем”).
В І молодшій групі № 3 «Перлинка», вихователем Карабан Я.О. був проведений освітній захід на тему «Пригоди з Колобком», в основу якого покладена методика М. Монтессорі. Найменшим вихованцям пояснюють поняття кількості, а далі, залучаючи максимальний арсенал наочних прикладів, показують, як це поняття кількості відображається у цифрах. Після того, як основа буде закладена, поступово розвивають й наступні базові математичні знання, будують логіку мислення. Важливо в процесі навчання залучати якомога більше цікавих для дитини предметів – це може будь-що, що можна прив’язати до математики – яблука, кубики, цукерки, шнурочки, картинки,іграшки тощо.
Ірина Братко, вихователь молодшої групи “Казочка” інтегрує математику та художньо-продуктивну діяльність (“Подорож із Золотою рибкою”). Використовуючи нетрадиційні техніки малювання, ліплення, аплікації педагог вчить дітей висувати припущення, міркувати і порівнювати, формує сенсорно-пізнавальну, математичну та логічну компетентності дошкільнят крізь призму мистецтва.
Дослідницько-пошукова діяльність допомагає педагогу Оксані Костюк організувати роботу не лише по ознайомленню дошкільників з навколишньою природою, але й активізувати пізнавальну активність дітей та експериментальну діяльність. Від народження малюк прагне дослідити все, що його оточує. Він обстежує світ органами чуття — роздивляється, обмацує, пробує “на зуб”, згодом проводить цілеспрямовані експерименти — “На що схожі камінці?” тощо. Дошкільнята молодшої групи вже не тільки здійснюють справжні досліди — висувають гіпотези, перевіряють їх, аналізують результати, роблять висновки, — а й самостійно планують їх. Завдання дорослого — задовольняти пізнавальний інтерес малят і розвивати їхні дослідницькі вміння.
Методика Нікітіних сприяє повноцінному розвитку дітей, базується на різноманітних іграх із кубиками, цеглинками, квадратами, конструкторами. Гру «Танграм» та ребуси полубляють вихованці груп “Зіронька” та “Веселка” у хвилини свого дозвілля.
У процесі ігор В. Воскобовича розвиваються здатність до творчості, уміння нестандартно мислити, шукати і знаходити розв’язання поставленого завдання переконані педагоги середніх груп. Найбільш популярними серед ігор Воскобовича є геоконт, чарівний квадрат,диво-хрестики, складушки та інші. На їх основі розроблена гра «Геоборд», яку продемонстували вихованці середньої групи № 3. В результаті ігор з «Геобордом» у дітей розвивається моторика кисті і пальчиків, сенсорні здібності (освоєння кольору, форми, величини), розумові процеси (конструювання за словесною інструкцією, побудова симетричних і несиметричних фігур, пошук і встановлення закономірностей), творчість, вміння «читати» схеми, порівнювати і складати ціле з частин.
“Для дитини кінцева мета оволодіння знаннями не може бути головним стимулом її розумових зусиль, як у дорослого. Джерело бажання вчитися — у самому характері дитячої розумової праці, в емоційному забарвленні думки, в інтелектуальних переживаннях” — таку настанову залишив нам Василь Сухомлинський у своїй праці “Школа радості” . Вчений чітко окреслює шлях осмислення, яким іде дитина в опануванні знань про світ. На його переконання, існують дві сходинки мислительної діяльності дитини: “бачення реального предмета і створення на цій основі фантастичного образу в уяві”. Тому мисленнєві процеси мають бути тісно пов’язані з живими, яскравими, наочними предметами довкілля. Ефективність такого підходу продемонструвала педагог середньої групи №1 Тетяна Ващук (“Українські страви”).
Вихователь середньої групи № 2 Олена Порва переконана, що Ейдетика сприяє розвитку логічного й асоціативного мислення, пам’яті, полегшує обробку інформації. Огранізувавши з дошкільнятами гру – стратегію “Детективне агентство “Усмішка” педагог ефективно застосовувала прийоми ейдетики: графічні трансформації: піктограми; тактильні і предметні асоціації: звукові, смакові, нюхові; вільні асоціації, пов’язані з предметними образами: колірні; геометричні; асоціації за малюнками.
Вихователь середньої групи № 3 Наталія Ушакова поглиблено працює за технологією «Логіки світу» у формі інтелектуальної гри. Діти в легкій для сприйняття, цікавій формі розв’язують оригінальні математичні завдання, завдання з геометрії, теорії множин, математичної логіки, конструювання, комбінаторики, завдання, що сприяють естетичному вихованню та розвитку загальної культури дітей. На заняттях технології «Логіки світу» (“День народження Лунтика”) малята із задоволенням розв’язують завдання пошуку закономірностей вибору й розташування геометричних фігур, складних об’єктів та їх композицій; завдання на конструювання багатокутників та силуетів за розділеними і нерозділеними зразками; завдання-ігри з використанням правил; завдання про випадкові та вірогідні події; завдання на вкладеність геометричних фігур тощо.
Для забезпечення реалізації завдань освітньої лінії «Дитина в сенсорнопізнавальному просторі» педагогом старшої групи Юлією Колядюк презентована робота з коректурними таблицями Н.Гавриш, які були застосовані не лише для розвитку пізнавальних, інтелектуальних, мовленнєвих навичок, математичних умінь, уміння орієнтуватися у просторі, а й для формування уваги і спостережливості, знань дітей про мешканців Луцького зоопарку. Весь освітній захід Юлія Анатоліївна побудувала на педагогічній технології «Освітній геокешинг», яка допомагала дітям самостійно пізнавати навколишній світ (Гра “Мандрівка стежинками рідного міста”.). Педагог спрямувала свою діяльність на: розвиток у дітей інтересу до до інтелектуальної діяльності, самостійного вирішення пізнавальних, творчих завдань; розвиток уміння у дітей орієнтуватися на місцевості по карті-схемі, визначати напрямок маршруту; формувати вміння «читати» найпростішу графічну інформацію і самостійно пересуватися в просторі, орієнтуючись на умовні позначення; розвиток вміння орієнтуватися в часі і просторі; стимулювання розвитку розумових здібностей, концентрації уваги, логічне мислення, цілеспрямованість; формування дослідницьких навичок, самореалізація дітей.
Захопливим та пізнавальним було кулінарно-математичне шоу “Хрумке печиво“, проведене педагогом старшої групи Вірою Санседюк побудоване на основі Теорії розв’язання винахідницьких завдань: не просто розвивати фантазію дітей, а навчити їх мислити системно, з розумінням процесів, що відбуваються. В ході предметно-практичної діяльності діти активізували знання про кондитерську справу, самі були маленькими кондитерами; закріплювали вміння рахувати, розрізняти предмети за формою, кольором, розміром, матеріалом; ознайомились з різновидом ваг, особливостями вимірювання сипучих та рідких продуктів, розвивали уважність, кмітливість, мислення.
Отже, щоб досягти поставлених завдань педагоги ЗДО № 25 перш за все прагнуть створити умови для прояву самостійності та практичного розв’язання проблем самими дошкільниками, досягти високого рівня їх активності та посиленої мотивації.
Порада для колег: Не слід віддавати перевагу розвитку окремих компетентностей, бо зрештою це призведе до однобічного, а не всебічного розвитку дітей.
