Виправлення вимови будь-якого звуку починається
з навчання правильної артикуляції.
Для виправлення вимови звуку «с» необхідно навчити малюка наступним рухам:
- різці верхнього та нижнього ряду розташовані один над одним і нещільно зімкнуті;
- язик плоский і торкається нижніх зубів;
- рот відкритий, куточки губ розтягнуті убік;
- при видиху струмінь повітря проходить по поздовжньому жолобі, що утворюється по центру язика.
Довести до автоматизму правильну артикуляцію допоможуть такі вправи:
«Збірник»
Попросіть дитину зімкнути зубки, поставивши їх один над одним, і перевірити пальцем, щоб вони стояли рівно, як паркан.
«Язичок»
Попросіть дитину широко відкрити рот і перевірте, щоб язичок був плоским і торкався нижніх зубів. Якщо це не вдається, у малюка підвищений тонус мови. Щоб розслабити язик, попросіть дитину висунути його і трохи покусати. Нехай малюк робить цей масаж, поки язик не займе правильне положення.
«Вітерець»
Попросіть малюка поставити зуби та язик у правильну позицію для вимови звуку «с», посміхнутися, піднести долоню до рота і подути на неї. У малюка повинен вийти протяжний звук “с”. Якщо йому не вдається відтворити «с», покладіть йому на язик ватну паличку і трохи натисніть на неї, щоб посередині язика утворився жолоб.
Попросіть малюка подути знову.
Коли малюк навчиться вимовляти «с» з паличкою, прибирайте її та відпрацьовуйте правильну вимову без підручного інструменту.
Скоромовки, які допоможуть навчитися вимовляти звук «с»
«У лісі стемніло,
Спить лисиця, і ховрах, і борсук.
Одна сова не спить у лісі,
Качає старий сук».
***
«У синій мисці суп для кицьки.
Сіла кицька біля миски,
Запитала: «Де сосиски?»
Нема сосисок у синій мисці!»
***
«Зійшли сніги,
І сонечко сяє,
Свистять шпаки –
Весну зустрічають».
Літера «р» засвоюється дітьми найважче. Малюки по-різному промовляють цей звук. Деякі просто замінюють в словах букву «р» на «л», інші діти видають гортанний звук «грр», намагаючись переконати дорослих у тому, що, нарешті, навчилися його вимовляти.
Логопедичну роботу з виправлення вимови звуку «р» проводять в декілька етапів.
Спочатку за допомогою спеціальних артикуляційних вправ треба досягнути правильного положення язика (широкий язик піднятий вгору у формі «ківша»). Досягнувши правильного положення язика, отримати так званий фрикативний «р», який артикулюється при тому ж положенні язика, що й нормальний, але поки що без вібрації. Для цього дитині пропонується підняти широкий язик до верхніх альвеол і видихнути, включаючи голос, через щілину, що утворилася між кінчиком язика та верхніми альвеолами. Якщо дитина вірно виконала цю вправу, вона відчує лоскотіння кінчика язика та почує звук, що нагадує звукосполучення «дж» або «дз».
Другий вид вправ спрямований на відпрацювання вібрації язика. Якщо дитина правильно вимовляє верхні «ш» та «ж», отримати фрикативний «р» легко. Достатньо запропонувати їй вимовити протяжно «ж» при дещо відкритому роті без округлення губ та перемістити передній край язика трохи вперед, до ясен верхніх різців. Досягнувши цієї мети, слід закріпляти фрикативний «р» на основі складів, слів, а потім фраз, не чекаючи засвоєння вібрації. При цьому важливо, щоб отриманий звук вимовлявся з достатнім напором повітря, при мінімальній щілині між переднім краєм язика та яснами.
Для відпрацювання вібрації слід стартувати зі швидкого повторення на одному видиху звука «д», який артикулюється особливим способом — при дещо відкритому роті та при змиканні переднього краю язика не з різцями, а дещо глибше — з яснами верхніх різців або навіть з альвеолами. Спочатку вправа може складатися з двох- та трикратного рівномірного повторення звука «д» (дд, дд, дд… ддд, ддд, ддд…), потім з тих же повторень, але з підсиленням останнього звуку (дД,дД, дД, ддД, ддД, ддД…). Наступний крок — багаторазове повторення звука «д», як рівномірного (ддддддддд…), так і з ритмічним малюнком (ддД, ддД, ддД). Працювати повинен тільки язик при нерухомому положенні нижньої щелепи.
Інший прийом відпрацювання вібрації: під час вимови фрикативного «р» під язик підкладають зонд з кулькою на кінці. Кулька стикається з нижньою поверхнею язика, після чого швидкими рухами зонда праворуч та ліворуч викликається механічне коливання язика, почергове змикання та розмикання його переднього краю з альвеолами. Замість зонда можна використати завчасно вимитий палець самої дитини. Після того як вібрація буде досягнута, необхідно шляхом різноманітних вправ на основі складів, слів та фраз автоматизувати засвоєну артикуляцію.
Пропонуємо вам кілька скоромовок:
Мурлика муркоче –
Морозива хоче.
Муркоче руденький –
Замерзнеш, дурненький.
Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.
Орел на горі,
перо на орлі.
Гора під орлом,
орел під пером.
