22 березня, якраз після дня весняного рівнодення, коли настає астрономічна весна, нарешті й справжня весна бере свої права: в давнину люди вірили, що саме цього дня з вирію повертаються птахи.
В сім’ї вихованця середньої групи №2 «Бджілка» Ушакова Олександра збереглася унікальна традиція випікання обрядових жайворонків. За народними звичаями цих симпатичних дзвінких птахів печуть, аби прикликати весну і тепло.
Печуть жайворонків і у сім’ї вихованців ІІ молодшої групи №2 «Казочка» зазвичай на 40 святих. Цього дня закликали весну та співали пісень. Старші люди берегли цю традицію, і переказували її онукам та дітям. 
Вихователь Людмила Миколаївна розповідає, що такі жайворонки пекли на кожне весняне свято: ” Клали монету в тісто, потім спечені жайворонки святили в церкві і роздавали, до кого потрапить монетка – тому щастя на весь рік”.
У сім’ї Дулеби Анни, вихованки середньої групи №3 “Веселка”, жайворонки випікають насамперед для діток, щоб малеча мала чим поласувати та побавитися. Адже у них збереглася традиція піднімати пташок угору і кликати весну: «Жайворонки, прилетіте, весну-красну принесіте!». За повір’ям, це має прискорити повернення птахів із вирію, тобто початок весни.
Наш садок теж дотримався цієї традиції – кухарі закладу напекли смачних жайворонків із пісного дріжджового тіста, бо свято відбувається під час Великого посту. Але, незважаючи на те, що в тісті немає молока, масла та яєць, булочки вийшли дуже смачні.
Гайда тішити своїх діток смачними та цікавими жайворонками!
